Попри всі негаразди та розчарування минулого року, Уніж не вмер.
Не тільки, як ідея території форматності.
Не вмер, як її поступова матеріалізація.
Зникли жахливі хащі.Розчищено площадки під ставок та волейбольні площадки.
З'явився паркан. Добудовується господарський блок.
Майже зникла аварійна мегастайня
Трактори та УАЗ на ходу, кузня відремонтована.
Михайло з Дарусею пережили рекордно холодну та сніжну зиму, а зараз готуються до прийому революційного товариства.
Питання, що бентежить мене — скільки того товариства.

З революційно-еволюційним привітом.
Влад :)

пс: Ще ціда купа фоток з Уніжу