Тиша та спокій, якою зустріла нас територія форматності, була надто незвичною і майже ніщо не нагадувало того шаленства, що тут тривало з 27 по 29 червня, в рамках Фестивалю українського формату.

До пост-фестивальної волонтерки долучились вже добре перевірені бійці: В’ячеслав Пономарьов та Дмитро Скоропад з житомирського осередку Національного альянсу, Ільків Андрій – талановитий програміст з Франківська, найпрекрасніша частина добровольців була представлена Олею Сало, Наталею Кучерською та Вікою Михайлишин. Керівником та натхненником трудових звитяг, як завжди, був Влад Кириченко в дуеті з Ігорем Джаманом.

По дорозі на історико-патріотичний вишкіл в Карпатах до Кузні заїхали Руслан Забілий та Василь Стефанів з ЦДВР, завезли кавуна та Андрія Когута.

Василь Гудима - коваль, що викував прообраз символу Кузні та Тризуб також провів час разом з Міщуром у нашій компанії.



Найбільшим сюрпризом для всіх був приїзд знаного українського барда Тараса Житинського. Зараз Пан Житинський мешкає у Лондоні, та навіть величезна відстань не завадила йому відвідати Уніж і долучитись до загальної справи.

Остання волонтерка хоч і тривала всього чотири дні, та зроблено було чимало. Нарешті навели лад у штабі, там же зробили зручні стелажі, а при виході обладнали ганок. Закінчено будівництво септику. Траншею водопостачання зарили аж до річки. Почали будівництво тераси біля кухні. Зібрали гору каміння.

Чарівна природа Унежу подарувала нам плоди аличі, з якої вийшов надзвичайно смачний компот.


П.С. Тішить, що на території Кузні почали з’являтися постійні мешканці. Першою з них стала кішка на ймення Терка. В майбутньому до охорони території планують залучити пару німецьких вівчарок. Сподіваємось вони знайдуть спільну мову з Теркою. :)