У старі часи «Колодія», або «Колодку», в селах справляли цілий тиждень. Так, у понеділок на Масляному тижні сходилися жінки до корчми або до когось у хату і справляли народження Колодія. Клали на стіл сповите в полотно поліно, прикрашали його різнокольоровими стрічками й сухими квітами. Випивали за його здоров’я та співали родильних пісень. У вівторок Колодія хрестили, приспівуючи: «Щоб такий був багатий, як кожух волохатий». У середу справляли «поскребини», або «Зноби-баби».

Колодій помирав. У п’ятницю його ховали, а в суботу — оплакували. Жінки голосили за ним, побивались, що не буде з ким «волочити колодку».

До того приспівували:

Ой, колодка, колодка,
Ой яка ж ти солодка!
Цілий рочок треба ждати,
Щоб на тобі погуляти!

( Читати далі )